Історія справи

Постанова ВГСУ від 29.11.2016 року у справі №916/2105/15
Постанова ВГСУ від 27.10.2015 року у справі №916/2105/15
Постанова ВГСУ від 15.03.2016 року у справі №916/2105/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Справа № 916/2105/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Нєсвєтова Н.М. і Вовк І.В.,

розглянув касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ягорлик", с. Ткаченка Красноокнянського району Одеської області (далі - Кооператив),

на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.12.2015 та

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2016

про повернення зустрічної позовної заяви Кооперативу

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансвагонсервіс", м. Одеса (далі - Товариство),

про стягнення 132 468,10 грн.

зі справи № 916/2105/15

за позовом Товариства

до: публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ (далі - Корпорація);

Кооперативу,

про визнання недійсними пунктів 5.4, 6.3, 6.5 договору.

Судове засідання проведено за участю представників:

Товариства - не з'яв.,

Корпорації - Вечірко С.І.,

Кооперативу - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Корпорації про визнання недійсними пунктів 5.4, 6.3, 6.5 договору поставки зерна майбутнього врожаю від 18.04.2014 № 11-К.

Ухвалою названого суду від 12.05.2015 прийнято позовну заяву, порушено провадження в даній справі та останню призначено до розгляду.

03.12.2015 Кооператив подав зустрічну позовну заяву до Товариства про стягнення 132 468, 10 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.12.2015 (суддя Волков Р.В.) зустрічну позовну заяву Кооперативу (зареєстровану 03.12.2015 за вхідним № 5059/15) з доданими до неї документами повернуто без розгляду (на підставі пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 (колегія суддів у складі: Пироговський В.Т.- головуючий, Богатир К.В і Жеков В.І.) згадану ухвалу від 07.12.2015 залишено без змін, а апеляційну скаргу Кооперативу - без задоволення.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду Кооператив просить скасувати оскаржувані ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи. Скаргу з посиланням на частину першу статті 8 Закону України "Про судовий збір", статті 22, 60 ГПК України мотивовано прийняттям цих судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Сторони відповідно до статті до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суди попередніх інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень виходили з таких обставин.

Кооперативом до згаданої зустрічної позовної заяви не додано жодних доказів сплати судового збору, що підтверджується відсутністю додатків до цієї заяви.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів сплати Кооперативом судового збору за подання зустрічного позову.

Скаржник не погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, посилаючись на частину першу статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до приписів ГПК України:

- до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі (пункт 3 частини першої статті 57);

- відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом; подання зустрічного позову проводиться за загальними правилами подання позову (стаття 60 ).

Отже, зустрічна позовна заява в даній справі мала бути подана з доданням до неї доказів, які підтверджують сплату судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 63 названого Кодексу суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як зазначено в підпункті 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України":

- єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін;

- клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі;

- господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

Попередніми судовими інстанціями не встановлено і скаржником не зазначено подання останнім клопотання до суду першої інстанції про звільнення його від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви або про відстрочення чи розстрочення сплати такого збору.

Що ж до звільнення від сплати (відстрочення, розстрочення сплати) судового збору з ініціативи самого суду, то це в будь-якому разі є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізоване ним з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

Відтак попередніми судовими інстанціями у прийнятті оскаржуваних судових рішень правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, і визначених процесуальним законом підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 07.12.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 зі справи № 916/2105/15 залишити без змін, а касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ягорлик" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Н. Нєсвєтова

Суддя І. Вовк